Дабігатран діє шляхом конкурентного та зворотного інгібування активності як вільного, так і зв'язаного з фібрином тромбіну. Інгібуючи тромбін, він блокує перетворення фібриногену на фібрин, який утворює тромб. Крім того, він пригнічує активність фактора XIII, відповідального за стабілізацію згустка (фібрин не набуває поперечно-зшитої стабілізованої форми). Внаслідок дії препарату пригнічується тромбін-індукована агрегація тромбоцитів.
Дабігатран швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, але його біодоступність є низькою і становить 3–7%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 0,5–2 години після перорального прийому. У пацієнтів у післяопераційному періоді (особливо в перший день після операції) спостерігалося зниження всмоктування та подовження часу досягнення максимальної концентрації (приблизно 6 годин). Одночасний прийом з їжею також затримує досягнення максимальної концентрації приблизно на 2 години. Прийом препарату без оболонки капсули з ГПМЦ підвищує біодоступність приблизно на 75%, тому необхідно дотримуватися правил прийому (капсулу слід ковтати цілком).
Зв'язування дабігатрану з білками плазми крові становить 34–35%.
Препарат у формі дабігатрану етексилату є проліками, що перетворюються на фармакологічно активний дабігатран. Основною метаболічною реакцією дабігатрану є естеразний гідроліз. Цитохром P450 не бере участі у метаболізмі препарату.
Дабігатран виводиться на 85% у незміненому вигляді з сечею, а решта дози виводиться з жовчю через кишечник у вигляді глюкуронідних кон'югатів. Період напіввиведення після повторного прийому становить 12–14 годин.
⚠️ Застереження
Застосування дабігатрану може спричинити масивну кровотечу (будь-якої локалізації). Ризик кровотечі підвищений у пацієнтів віком понад 75 років, осіб із вродженими порушеннями згортання крові, пацієнтів, які одночасно приймають антитромбоцитарні засоби тощо. У разі тяжкої кровотечі лікування необхідно припинити. Для профілактики кровотечі рекомендовано застосування інгібіторів протонної помпи (наприклад, пантопразолу, омепразолу).
Оцінка антикоагулянтного ефекту дабігатрану за допомогою міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) не дає достовірних результатів, тому рекомендовано альтернативні методи, такі як розведений тромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) та екариновий час згортання.
Планові хірургічні втручання можуть потребувати відміни дабігатрану через ризик масивної кровотечі. Це не стосується кардіоверсії та катетерної абляції при фібриляції передсердь. Слід враховувати подовжений кліренс препарату у пацієнтів із нирковою недостатністю. Необхідний інтервал між останнім прийомом дабігатрану та початком процедури становить 24 години, а для більш інвазивних процедур — 2–4 дні. У разі необхідності екстреного хірургічного втручання слід ввести специфічний антидот дабігатрану (ідаруцизумаб). У таких випадках відновлення прийому дабігатрану можливе через 24 години за умови стабільного стану пацієнта.