Фармакотерапевтична група: інші противірусні засоби, код АТХ: J05AX05.
Imunovir — синтетичне похідне пурину з імуномодулювальними та противірусними властивостями, які зумовлені вираженим посиленням імунних реакцій організму-хазяїна in vivo під впливом препарату.
У клінічних дослідженнях було показано, що Imunovir нормалізує (до вихідного рівня пацієнта) дефіцитний або дисфункціональний клітинний імунітет шляхом індукції відповіді Th1-типу, що ініціює дозрівання та диференціювання Т-лімфоцитів і потенціювання індукованих лімфопроліферативних реакцій у клітинах, активованих мітогенами або антигенами. Так само препарат модулює цитотоксичність Т-лімфоцитів і натуральних кілерів, функції Т8-супресорних і Т4-хелперних клітин, а також підвищує кількість поверхневих маркерів IgG та комплементу.
Imunovir посилює продукцію цитокіну ІЛ-1 та збільшує продукцію ІЛ-2, підвищуючи експресію рецептора ІЛ-2 in vitro. Він суттєво збільшує ендогенну секрецію ІФН-γ та знижує продукцію ІЛ-4 in vivo. Також доведено, що він потенціює хемотаксис і фагоцитоз нейтрофілів, моноцитів та макрофагів.
In vivo інозину ацедобен димепранол посилює потенціювання пригніченого синтезу білка лімфоцитарною мРНК та її трансляційну здатність, водночас пригнічуючи синтез вірусної РНК, що досягається наразі ще не з'ясованою мірою за рахунок: (1) включення інозин-опосередкованої оротової кислоти у полірибосоми; (2) інгібування приєднання поліаденілової кислоти до вірусної матричної РНК та (3) молекулярної реорганізації внутрішньомембранних плазматичних частинок (IMP) лімфоцитів, що зумовлює майже трикратне збільшення їхньої щільності.
Imunovir інгібує цГМФ-фосфодіестеразу лише у високих концентраціях in vitro та на рівнях, які не беруть участі в імунофармакологічних ефектах in vivo.