Фармакотерапевтична група: інші противірусні засоби, код АТХ: J05AX05.
Імуновір — синтетичне похідне пурину з імуномодулювальними та противірусними властивостями, що зумовлені вираженим посиленням імунних реакцій організму-хазяїна in vivo під дією препарату.
У клінічних дослідженнях було продемонстровано, що Імуновір нормалізує (до вихідного для пацієнта рівня) дефіцитний або порушений клітинно-опосередкований імунітет шляхом активації відповіді Th1-типу, що ініціює дозрівання та диференціацію Т-лімфоцитів і потенціює індуковані лімфопроліферативні реакції в клітинах, активованих мітогеном або антигеном. Так само препарат модулює цитотоксичність Т-лімфоцитів та натуральних кілерів, функції Т8-супресорних та Т4-хелперних клітин, а також збільшує кількість поверхневих маркерів IgG і комплементу.
Імуновір підвищує продукцію цитокіну ІЛ-1 та посилює продукцію ІЛ-2, підвищуючи експресію рецептора ІЛ-2 in vitro. Він значуще збільшує ендогенну секрецію ІФН-γ та зменшує продукцію ІЛ-4 in vivo. Також доведено, що препарат потенціює хемотаксис і фагоцитоз нейтрофілів, моноцитів та макрофагів.
In vivo інозину ацедобен димепранол посилює потенціацію пригніченого синтезу білка з лімфоцитарної мРНК та трансляційної здатності, водночас інгібуючи синтез вірусної РНК. Цей ефект досягається ще не повністю з'ясованими механізмами: (1) включенням оротової кислоти, опосередкованим інозином, у полірибосоми; (2) інгібуванням приєднання поліаденілової кислоти до вірусної матричної РНК та (3) молекулярною реорганізацією внутрішньомембранних плазматичних частинок (IMP) лімфоцитів, що призводить до збільшення їх щільності майже втричі.
Імуновір інгібує цГМФ-фосфодіестеразу лише у високих концентраціях in vitro та на рівнях, які не задіяні в імунофармакологічних ефектах in vivo.
PillsCard reference image