Adenocor

Фармакотерапевтична група: Інші кардіологічні препарати, код АТХ: C01EB 10 Ендогенний нуклеозид з периферичним вазодилатуючим / антиаритмічним ефектом Механізм дії Аденозин є потужним вазодилататором у більшості судинних басейнів, за винятком аферентних артеріол нирок та печінкових вен, де він спричиняє вазоконстрикцію. Аденозин реалізує свої фармакологічні ефекти через активацію пуринових рецепторів (поверхневих клітинних A1- та A2-аденозинових рецепторів). Хоча точний механізм, за допомогою якого активація аденозинових рецепторів спричиняє розслаблення гладеньких м'язів судин, не встановлений, існують докази як інгібування повільного вхідного кальцієвого струму зі зниженням захоплення кальцію, так і активації аденілатциклази через A2-рецептори в клітинах гладенької мускулатури. Аденозин може зменшувати судинний тонус шляхом модуляції симпатичної нейротрансмісії. Внутрішньоклітинне захоплення аденозину опосередковане специфічною трансмембранною системою транспортування нуклеозидів. Усередині клітини аденозин швидко фосфорилюється аденозинкіназою до аденозинмонофосфату або дезамінується аденозиндезаміназою до інозину. Ці внутрішньоклітинні метаболіти аденозину не виявляють вазоактивної дії. Фармакодинамічні ефекти Внутрішньокоронарні дослідження з катетером з допплерівським датчиком потоку продемонстрували, що внутрішньовенне введення Adenoscan у дозі 140 мкг/кг/хв спричиняє максимальну коронарну гіперемію (порівняно з внутрішньокоронарним папаверином) приблизно у 90 % випадків протягом 2 – 3 хвилин від початку інфузії. Швидкість коронарного кровотоку повертається до базальних значень упродовж 1 – 2 хвилин після припинення інфузії Adenoscan. Збільшення кровотоку, спричинене Adenoscan у нормальних коронарних артеріях, є значно вищим, ніж у стенозованих артеріях. Adenoscan перерозподіляє коронарний кровотік від ендокарда до епікарда та може зменшувати колатеральний коронарний кровотік, тим самим викликаючи регіонарну ішемію. Тривала інфузія аденозину людині, як було показано, спричиняє помірне дозозалежне зниження середнього артеріального тиску та дозозалежний позитивний хронотропний ефект, найімовірніше зумовлений симпатичною стимуляцією. Це рефлекторне підвищення частоти серцевих скорочень розвивається пізніше, ніж негативний хронотропний/дромотропний ефект. Цей диференційований ефект здебільшого спостерігається після болюсного введення, що пояснює потенційне застосування аденозину як засобу для лікування суправентрикулярних аритмій при болюсному введенні або як коронарного вазодилататора при введенні у вигляді інфузії. Хоча Adenoscan впливає на серцеву провідність, його безпечно та ефективно застосовували одночасно з іншими кардіоактивними або вазоактивними препаратами, такими як бета-адреноблокатори, антагоністи кальцієвих каналів, нітрати, інгібітори АПФ, діуретики, препарати наперстянки або антиаритмічні засоби. Педіатрична популяція Огляд літератури виявив три дослідження, у яких внутрішньовенну інфузію аденозину застосовували у поєднанні з радіонуклідним дослідженням перфузії міокарда у дозі 0,14 мг/кг маси тіла/хв протягом 2 – 4 хвилин у пацієнтів дитячого віку від 1 місяця до 18 років. Найбільше дослідження включало 47 пацієнтів віком від 1 місяця до 18 років та продемонструвало 87 % чутливість (ДІ 52 – 97 %) і 95 % специфічність (ДІ 79 – 99 %) серцево-судинної магнітно-резонансної томографії під фармакологічним навантаженням з внутрішньовенним введенням аденозину у дозі 0,14 мг/кг/хв протягом 3 хвилин. У дослідженні не повідомлялося про побічні явища. Однак наразі доступні дані вважаються дуже обмеженими для обґрунтування застосування аденозину з діагностичною метою у педіатричній популяції.