Adenocor

Фармакотерапевтична група: Інші кардіологічні препарати, код АТХ: C01EB 10 Ендогенний нуклеозид із периферичною вазодилататорною / антиаритмічною дією Механізм дії Аденозин є потужним вазодилататором у більшості судинних басейнів, за винятком аферентних артеріол нирок та печінкових вен, де він спричиняє вазоконстрикцію. Аденозин реалізує свої фармакологічні ефекти шляхом активації пуринових рецепторів (поверхневих клітинних аденозинових рецепторів А1 та А2). Хоча точний механізм, за яким активація аденозинових рецепторів спричиняє розслаблення гладеньких м'язів судин, невідомий, існують докази на користь як пригнічення повільного вхідного кальцієвого струму зі зменшенням захоплення кальцію, так і активації аденілатциклази через рецептори А2 у клітинах гладеньких м'язів. Аденозин може знижувати тонус судин шляхом модуляції симпатичної нейротрансмісії. Внутрішньоклітинне захоплення аденозину опосередковується специфічною трансмембранною нуклеозидною транспортною системою. Усередині клітини аденозин швидко фосфорилюється аденозинкіназою до аденозинмонофосфату або дезамінується аденозиндезаміназою до інозину. Ці внутрішньоклітинні метаболіти аденозину не мають вазоактивної дії. Фармакодинамічні ефекти Дослідження з використанням внутрішньокоронарного допплерівського потокового катетера продемонстрували, що внутрішньовенне введення Adenoscan у дозі 140 мкг/кг/хв спричиняє максимальну коронарну гіперемію (відносно внутрішньокоронарного папаверину) приблизно у 90 % випадків протягом 2 – 3 хвилин від початку інфузії. Швидкість коронарного кровотоку повертається до базальних значень протягом 1 – 2 хвилин після припинення інфузії Adenoscan. Збільшення кровотоку, спричинене Adenoscan у нормальних коронарних артеріях, значно перевищує таке у стенозованих артеріях. Adenoscan перерозподіляє коронарний кровотік від ендокарда до епікарда та може зменшувати колатеральний коронарний кровотік, тим самим спричиняючи регіонарну ішемію. Тривала інфузія аденозину людині, як було показано, зумовлює незначне дозозалежне зниження середнього артеріального тиску та дозозалежний позитивний хронотропний ефект, що, найімовірніше, спричинений симпатичною стимуляцією. Це рефлекторне підвищення частоти серцевих скорочень настає пізніше, ніж негативний хронотропний/дромотропний ефект. Цей диференційний ефект здебільшого спостерігається після болюсного введення, що пояснює потенційне застосування аденозину як засобу для лікування суправентрикулярних аритмій при болюсному введенні або як коронарного вазодилататора при введенні у вигляді інфузії. Хоча Adenoscan впливає на серцеву провідність, його безпечно та ефективно вводили на тлі застосування інших кардіоактивних або вазоактивних препаратів, таких як бета-адреноблокатори, антагоністи кальцієвих каналів, нітрати, інгібітори АПФ, діуретики, препарати наперстянки або антиаритмічні засоби. Педіатрична популяція Огляд літератури виявив три дослідження, в яких внутрішньовенну інфузію аденозину застосовували у поєднанні з радіонуклідною візуалізацією перфузії міокарда у дозі 0,14 мг/кг маси тіла/хв протягом 2 – 4 хвилин у пацієнтів дитячого віку від 1 місяця до 18 років. Найбільше дослідження включало 47 пацієнтів віком від 1 місяця до 18 років та повідомило про чутливість 87 % (ДІ 52 – 97 %) і специфічність 95 % (ДІ 79 – 99 %) для магнітно-резонансної томографії серцево-судинної системи за умов фармакологічного стресу із внутрішньовенним введенням аденозину у дозі 0,14 мг/кг/хв протягом 3 хвилин. Жодних побічних явищ у дослідженні не зафіксовано. Проте наявні на сьогодні дані вважаються вкрай обмеженими для підтвердження застосування аденозину з діагностичною метою у педіатричній популяції.