Adoben

Дуже важливим аспектом терапії тапентадолом є його потенціал щодо розвитку залежності. Пацієнти, які приймають агоністи опіоїдних рецепторів, повинні перебувати під постійним наглядом для виявлення немедичного зловживання чи розвитку залежності. Як лікар, що призначає препарат, так і фармацевт, що відпускає препарат, повинні поінформувати пацієнта про цей ризик. У разі поліпрагмазії, тобто коли пацієнт одночасно приймає декілька лікарських засобів і до переліку препаратів, окрім тапентадолу, входять інші седативні засоби, такі як бензодіазепіни, слід дотримуватися особливої обережності. Одночасне застосування цих засобів може спричинити посилення седації, сонливість, пригнічення дихання, кому та навіть летальний наслідок. У таких випадках слід переглянути дози й час прийому лікарських засобів або розглянути альтернативні методи лікування для уникнення потенційованих побічних ефектів. Важливо поінформувати пацієнта про цей ефект поєднання препаратів зазначених фармакологічних груп. Речовини з пригнічуючою дією на ЦНС або дихальну функцію, такі як бензодіазепіни, антипсихотичні засоби, інші опіоїди, протикашльові препарати, H1-антигістамінні засоби, барбітурати та алкоголь, при одночасному застосуванні з тапентадолом підвищують ризик коми та навіть летального наслідку через сумарний депресивний вплив на ЦНС. Можуть виникати надмірна седація та пригнічення дихання. Пацієнти з черепно-мозковими травмами, з обтяженим анамнезом щодо ризику або підтвердженим підвищеним внутрішньочерепним тиском, у коматозному стані або з порушеннями свідомості не повинні застосовувати тапентадол. Пацієнти цієї групи ризику потребують постійного моніторингу, оскільки препарат може маскувати справжню клінічну картину. Тапентадол не рекомендується пацієнтам із судомними розладами або з підвищеним ризиком виникнення судом. При застосуванні з іншими лікарськими засобами, що знижують поріг судомної готовності, існує ризик розвитку судом. Клінічних даних з цього питання немає, оскільки пацієнти із судомними розладами були виключені з клінічних досліджень. Те саме стосується пацієнтів з порушенням функції нирок. Особливої обережності слід дотримуватися також у пацієнтів з порушенням функції печінки, особливо на початку терапії. Клінічні дані свідчать про підвищену системну експозицію тапентадолу порівняно з пацієнтами з нормальними показниками функції печінки. Агоністи опіоїдних рецепторів можуть спричиняти спазм сфінктера Одді, що може проявлятися нападоподібним болем у правому підребер'ї (печінкова колька). Пацієнтам з відомими захворюваннями підшлункової залози та жовчовивідних шляхів слід застосовувати препарати, що містять тапентадол, з особливою обережністю. Особливої обережності слід дотримуватися при одночасному застосуванні тапентадолу з лікарськими засобами, які мають змішані агоністично-антагоністичні властивості (наприклад, пентазоцин), або з частковими агоністами опіоїдних рецепторів (наприклад, бупренорфін), через ризик потенціювання побічних ефектів, що потребує постійного моніторингу пацієнта. Одночасне застосування тапентадолу з трициклічними антидепресантами, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН), антипсихотичними засобами та іншими лікарськими засобами, що знижують поріг судомної готовності, може підвищувати ризик розвитку судом. Крім того, повідомлялося про випадки серотонінового синдрому. Припинення застосування серотонінергічних засобів зазвичай покращувало стан пацієнта. Пригнічення уридиндифосфаттрансферази, яка бере участь у шляху елімінації тапентадолу, такими засобами, як флуконазол, кетоконазол та меклофенамова кислота, може призводити до підвищення системної експозиції тапентадолу. Речовини, що індукують уридиндифосфаттрансферазу, такі як рифампіцин, фенобарбітал та звіробій, можуть знижувати ефективність тапентадолу та підвищувати ризик потенціювання побічних ефектів. Пацієнти, які отримують лікування інгібіторами моноаміноксидази або які припинили застосування ІМАО протягом попередніх 14 днів, не повинні застосовувати тапентадол через високий ризик розвитку гіпертензивного кризу, спричиненого підвищенням концентрації норадреналіну в синаптичній щілині.