СЕРЦЕВО-СУДИННІ ТРОМБОТИЧНІ ЯВИЩА. КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КІЛЬКОХ СЕЛЕКТИВНИХ ЩОДО ЦОГ-2 ТА НЕСЕЛЕКТИВНИХ НПЗЗ ТРИВАЛІСТЮ ДО ТРЬОХ РОКІВ ПОКАЗАЛИ ПІДВИЩЕНИЙ РИЗИК СЕРЙОЗНИХ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ (СС) ТРОМБОТИЧНИХ ЯВИЩ, ІНФАРКТУ МІОКАРДА ТА ІНСУЛЬТУ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ЛЕТАЛЬНИМИ. НА ОСНОВІ НАЯВНИХ ДАНИХ НЕЯСНО, ЧИ Є РИЗИК СС ТРОМБОТИЧНИХ ЯВИЩ ОДНАКОВИМ ДЛЯ ВСІХ НПЗЗ. ВІДНОСНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ СЕРЙОЗНИХ СС ТРОМБОТИЧНИХ ЯВИЩ ПОРІВНЯНО З ВИХІДНИМ РІВНЕМ, ЗУМОВЛЕНЕ ЗАСТОСУВАННЯМ НПЗЗ, ВИДАЄТЬСЯ ОДНАКОВИМ У ПАЦІЄНТІВ З ВІДОМИМ СС ЗАХВОРЮВАННЯМ АБО ФАКТОРАМИ РИЗИКУ СС ЗАХВОРЮВАННЯ ТА БЕЗ НИХ. ОДНАК У ПАЦІЄНТІВ З ВІДОМИМ СС ЗАХВОРЮВАННЯМ АБО ФАКТОРАМИ РИЗИКУ СПОСТЕРІГАЛАСЯ ВИЩА АБСОЛЮТНА ЧАСТОТА ДОДАТКОВИХ СЕРЙОЗНИХ СС ТРОМБОТИЧНИХ ЯВИЩ, ОБУМОВЛЕНА ЇХ ПІДВИЩЕНОЮ ВИХІДНОЮ ЧАСТОТОЮ. ДЕЯКІ ОБСЕРВАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИЯВИЛИ, ЩО ЦЕЙ ПІДВИЩЕНИЙ РИЗИК СЕРЙОЗНИХ СС ТРОМБОТИЧНИХ ЯВИЩ ПОЧИНАВСЯ УЖЕ В ПЕРШІ ТИЖНІ ЛІКУВАННЯ. ПІДВИЩЕННЯ СС ТРОМБОТИЧНОГО РИЗИКУ НАЙСТАБІЛЬНІШЕ СПОСТЕРІГАЛОСЯ ПРИ ВИЩИХ ДОЗАХ. ДЛЯ ЗВЕДЕННЯ ДО МІНІМУМУ ПОТЕНЦІЙНОГО РИЗИКУ НЕБАЖАНОГО СС ЯВИЩА У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ НПЗЗ, ЗАСТОСОВУЙТЕ НАЙНИЖЧУ ЕФЕКТИВНУ ДОЗУ ВПРОДОВЖ НАЙКОРОТШОГО МОЖЛИВОГО ПЕРІОДУ. ЛІКАРІ ТА ПАЦІЄНТИ МАЮТЬ ЗАЛИШАТИСЯ ПИЛЬНИМИ ЩОДО РОЗВИТКУ ТАКИХ ЯВИЩ ВПРОДОВЖ УСЬОГО КУРСУ ЛІКУВАННЯ, НАВІТЬ ЗА ВІДСУТНОСТІ ПОПЕРЕДНІХ СС СИМПТОМІВ. ПАЦІЄНТІВ СЛІД ПРОІНФОРМУВАТИ ПРО СИМПТОМИ СЕРЙОЗНИХ СС ЯВИЩ ТА ДІЇ, ЯКИХ СЛІД ВЖИТИ У РАЗІ ЇХ ВИНИКНЕННЯ. НЕМАЄ ПОСЛІДОВНИХ ДОКАЗІВ ТОГО, ЩО ОДНОЧАСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ ЗМЕНШУЄ ПІДВИЩЕНИЙ РИЗИК СЕРЙОЗНИХ СС ТРОМБОТИЧНИХ ЯВИЩ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НПЗЗ. ОДНОЧАСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ ТА НПЗЗ, ТАКОГО ЯК НАПРОКСЕН, ПІДВИЩУЄ РИЗИК СЕРЙОЗНИХ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ (ШК) ЯВИЩ (ДИВ. ЗАСТЕРЕЖЕННЯ; ШК КРОВОТЕЧІ, ВИРАЗКУВАННЯ ТА ПЕРФОРАЦІЯ). СТАН ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ АКШ. ДВА ВЕЛИКІ КОНТРОЛЬОВАНІ КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЛЕКТИВНОГО ЩОДО ЦОГ-2 НПЗЗ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ ВПРОДОВЖ ПЕРШИХ 10–14 ДНІВ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ АКШ ВИЯВИЛИ ПІДВИЩЕНУ ЧАСТОТУ ІНФАРКТУ МІОКАРДА ТА ІНСУЛЬТУ. НПЗЗ ПРОТИПОКАЗАНІ У ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПРИ АКШ (ДИВ. ПРОТИПОКАЗАННЯ). ПАЦІЄНТИ ПІСЛЯ ІМ. ОБСЕРВАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, ПРОВЕДЕНІ НА БАЗІ ДАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РЕЄСТРУ, ПОКАЗАЛИ, ЩО ПАЦІЄНТИ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ НПЗЗ У ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ІМ, МАЛИ ПІДВИЩЕНИЙ РИЗИК ПОВТОРНОГО ІНФАРКТУ, СМЕРТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ ІЗ СС ПРИЧИНАМИ, ТА ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ, ПОЧИНАЮЧИ З ПЕРШОГО ТИЖНЯ ЛІКУВАННЯ. У ЦІЙ Ж КОГОРТІ ЧАСТОТА СМЕРТІ ВПРОДОВЖ ПЕРШОГО РОКУ ПІСЛЯ ІМ СТАНОВИЛА 20 НА 100 ПАЦІЄНТО-РОКІВ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ НПЗЗ, ПОРІВНЯНО З 12 НА 100 ПАЦІЄНТО-РОКІВ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ НЕ ОТРИМУВАЛИ НПЗЗ. ХОЧА АБСОЛЮТНИЙ РІВЕНЬ СМЕРТНОСТІ ДЕЩО ЗНИЗИВСЯ ПІСЛЯ ПЕРШОГО РОКУ ПІСЛЯ ІМ, ПІДВИЩЕНИЙ ВІДНОСНИЙ РИЗИК СМЕРТІ В ОСІБ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ НПЗЗ, ЗБЕРІГАВСЯ ПРИНАЙМНІ ПРОТЯГОМ НАСТУПНИХ ЧОТИРЬОХ РОКІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. УНИКАЙТЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕДАВНІМ ІМ, ОКРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ОЧІКУВАНА КОРИСТЬ ПЕРЕВАЖАЄ РИЗИК ПОВТОРНИХ СС ТРОМБОТИЧНИХ ЯВИЩ. ЯКЩО НАПРОКСЕН ЗАСТОСОВУЮТЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕДАВНІМ ІМ, СЛІД МОНІТОРУВАТИ ПАЦІЄНТІВ ЩОДО ОЗНАК ІШЕМІЇ МІОКАРДА. ШЛУНКОВО-КИШКОВІ КРОВОТЕЧІ, ВИРАЗКУВАННЯ ТА ПЕРФОРАЦІЯ. НПЗЗ, ВКЛЮЧАЮЧИ НАПРОКСЕН, СПРИЧИНЯЮТЬ СЕРЙОЗНІ ШЛУНКОВО-КИШКОВІ (ШК) НЕБАЖАНІ ЯВИЩА, ЗОКРЕМА ЗАПАЛЕННЯ, КРОВОТЕЧІ, ВИРАЗКУВАННЯ ТА ПЕРФОРАЦІЮ СТРАВОХОДУ, ШЛУНКА, ТОНКОЇ АБО ТОВСТОЇ КИШКИ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ЛЕТАЛЬНИМИ. ЦІ СЕРЙОЗНІ НЕБАЖАНІ ЯВИЩА МОЖУТЬ ВИНИКАТИ У БУДЬ-ЯКИЙ ЧАС, ІЗ ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИМИ СИМПТОМАМИ АБО БЕЗ НИХ, У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ НПЗЗ. ЛИШЕ ОДИН ІЗ П’ЯТИ ПАЦІЄНТІВ, У ЯКИХ РОЗВИВАЄТЬСЯ СЕРЙОЗНЕ НЕБАЖАНЕ ЯВИЩЕ З БОКУ ВЕРХНІХ ВІДДІЛІВ ШК ТРАКТУ НА ТЛІ ТЕРАПІЇ НПЗЗ, МАЄ СИМПТОМИ. ВИРАЗКИ ВЕРХНІХ ВІДДІЛІВ ШК ТРАКТУ, ЯВНІ КРОВОТЕЧІ АБО ПЕРФОРАЦІЯ, СПРИЧИНЕНІ НПЗЗ, ВИНИКАЛИ ПРИБЛИЗНО У 1 % ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ ЛІКУВАННЯ ВПРОДОВЖ 3–6 МІСЯЦІВ, ТА ПРИБЛИЗНО У 2–4 % ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ ЛІКУВАННЯ ВПРОДОВЖ ОДНОГО РОКУ. ОДНАК НАВІТЬ КОРОТКОЧАСНА ТЕРАПІЯ НПЗЗ НЕ Є ПОЗБАВЛЕНОЮ РИЗИКУ. ФАКТОРИ РИЗИКУ ШК КРОВОТЕЧ, ВИРАЗКУВАННЯ ТА ПЕРФОРАЦІЇ. У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ В АНАМНЕЗІ ТА/АБО ШК КРОВОТЕЧАМИ В АНАМНЕЗІ, ЯКІ ЗАСТОСОВУВАЛИ НПЗЗ, РИЗИК РОЗВИТКУ ШК КРОВОТЕЧІ БУВ ПОНАД У 10 РАЗІВ ВИЩИМ ПОРІВНЯНО З ПАЦІЄНТАМИ БЕЗ ЦИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ. ІНШІ ФАКТОРИ, ЯКІ ПІДВИЩУЮТЬ РИЗИК ШК КРОВОТЕЧ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ НПЗЗ, ВКЛЮЧАЮТЬ: БІЛЬШУ ТРИВАЛІСТЬ ТЕРАПІЇ НПЗЗ; СУПУТНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРОРАЛЬНИХ КОРТИКОСТЕРОЇДІВ, АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ, АНТИКОАГУЛЯНТІВ АБО СЕЛЕКТИВНИХ ІНГІБІТОРІВ ЗВОРОТНОГО ЗАХОПЛЕННЯ СЕРОТОНІНУ (СІЗЗС); ПАЛІННЯ; ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ; ЛІТНІЙ ВІК; ПОГАНИЙ ЗАГАЛЬНИЙ СТАН ЗДОРОВ’Я. БІЛЬШІСТЬ ПІСЛЯРЕЄСТРАЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЛЕТАЛЬНІ ШК ЯВИЩА СТОСУВАЛИСЯ ПАЦІЄНТІВ ЛІТНЬОГО ВІКУ АБО ОСЛАБЛЕНИХ. КРІМ ТОГО, ПАЦІЄНТИ З УСКЛАДНЕНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕЧІНКИ ТА/АБО КОАГУЛОПАТІЄЮ МАЮТЬ ПІДВИЩЕНИЙ РИЗИК ШК КРОВОТЕЧ. СТРАТЕГІЇ ЗВЕДЕННЯ ДО МІНІМУМУ ШК РИЗИКІВ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ НПЗЗ: ЗАСТОСОВУВАТИ НАЙНИЖЧУ ЕФЕКТИВНУ ДОЗУ ВПРОДОВЖ НАЙКОРОТШОГО МОЖЛИВОГО ПЕРІОДУ. УНИКАТИ ОДНОЧАСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БІЛЬШЕ ОДНОГО НПЗЗ. УНИКАТИ ЗАСТОСУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВИЩИМ РИЗИКОМ, ОКРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ОЧІКУВАНА КОРИСТЬ ПЕРЕВАЖАЄ ПІДВИЩЕНИЙ РИЗИК КРОВОТЕЧ. ДЛЯ ТАКИХ ПАЦІЄНТІВ, А ТАКОЖ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ АКТИВНИМИ ШК КРОВОТЕЧАМИ СЛІД РОЗГЛЯНУТИ АЛЬТЕРНАТИВНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ, ВІДМІННІ ВІД НПЗЗ. ЗАЛИШАТИСЯ ПИЛЬНИМИ ЩОДО ОЗНАК ТА СИМПТОМІВ ШК ВИРАЗКУВАННЯ ТА КРОВОТЕЧ ВПРОДОВЖ ТЕРАПІЇ НПЗЗ. ЯКЩО ПІДОЗРЮЄТЬСЯ СЕРЙОЗНЕ ШК НЕБАЖАНЕ ЯВИЩЕ, СЛІД НЕГАЙНО РОЗПОЧАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ І ПРИПИНИТИ ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ, ДОКИ СЕРЙОЗНЕ ШК НЕБАЖАНЕ ЯВИЩЕ НЕ БУДЕ ВИКЛЮЧЕНО. У РАЗІ СУПУТНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ НИЗЬКИХ ДОЗ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ ДЛЯ КАРДІОПРОФІЛАКТИКИ СЛІД РЕТЕЛЬНІШЕ МОНІТОРУВАТИ ПАЦІЄНТІВ ЩОДО ОЗНАК ШК КРОВОТЕЧ (ДИВ. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ; ВЗАЄМОДІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ). ГЕПАТОТОКСИЧНІСТЬ. ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ АЛТ АБО АСТ (У ТРИ АБО БІЛЬШЕ РАЗІВ ВІД ВЕРХНЬОЇ МЕЖІ НОРМИ [ВМН]) ПОВІДОМЛЯЛОСЯ ПРИБЛИЗНО У 1 % ПАЦІЄНТІВ У КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. КРІМ ТОГО, ПОВІДОМЛЯЛОСЯ ПРО РІДКІ, ІНОДІ ЛЕТАЛЬНІ ВИПАДКИ ТЯЖКОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ, ВКЛЮЧНО З ФУЛЬМІНАНТНИМ ГЕПАТИТОМ, НЕКРОЗОМ ПЕЧІНКИ ТА ПЕЧІНКОВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ. ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ АЛТ АБО АСТ (МЕНШЕ НІЖ У ТРИ РАЗИ ВІД ВМН) МОЖЕ ВИНИКАТИ У ДО 15 % ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ НПЗЗ, ВКЛЮЧНО З НАПРОКСЕНОМ. ПРОІНФОРМУЙТЕ ПАЦІЄНТІВ ПРО ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ОЗНАКИ ТА СИМПТОМИ ГЕПАТОТОКСИЧНОСТІ (НАПРИКЛАД, НУДОТА, ВТОМА, ЛЕТАРГІЯ, ДІАРЕЯ, СВЕРБІЖ, ЖОВТЯНИЦЯ, БІЛЬ У ПРАВОМУ ВЕРХНЬОМУ КВАДРАНТІ ЖИВОТА ТА «ГРИПОПОДІБНІ» СИМПТОМИ). У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ КЛІНІЧНИХ ОЗНАК ТА СИМПТОМІВ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ ЗАХВОРЮВАННЮ ПЕЧІНКИ, АБО У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ СИСТЕМНИХ ПРОЯВІВ (НАПРИКЛАД, ЕОЗИНОФІЛІЯ, ВИСИП ТОЩО) НЕГАЙНО ПРИПИНІТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ ТА ПРОВЕДІТЬ КЛІНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТА. АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ. НПЗЗ, ВКЛЮЧНО З НАПРОКСЕНОМ, МОЖУТЬ СПРИЧИНЯТИ ПОЯВУ НОВОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ АБО ПОГІРШЕННЯ НАЯВНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ, БУДЬ-ЯКА З ЯКИХ МОЖЕ СПРИЯТИ ПІДВИЩЕНІЙ ЧАСТОТІ СС ЯВИЩ. У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПРИЙМАЮТЬ ІНГІБІТОРИ АНГІОТЕНЗИНПЕРЕТВОРЮЮЧОГО ФЕРМЕНТУ (АПФ), ТІАЗИДНІ АБО ПЕТЛЬОВІ ДІУРЕТИКИ, МОЖЕ БУТИ ПОРУШЕНА ВІДПОВІДЬ НА ЦЮ ТЕРАПІЮ ПРИ ОДНОЧАСНОМУ ПРИЙМАННІ НПЗЗ (ДИВ. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ; ВЗАЄМОДІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ). СЛІД МОНІТОРУВАТИ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК (АТ) НА ПОЧАТКУ ЛІКУВАННЯ НПЗЗ ТА ВПРОДОВЖ УСЬОГО КУРСУ ТЕРАПІЇ. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ І НАБРЯКИ. МЕТА-АНАЛІЗ РАНДОМІЗОВАНИХ КОНТРОЛЬОВАНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРОВЕДЕНИЙ КОЛАБОРАЦІЄЮ ДОСЛІДНИКІВ КОКСИБІВ ТА ТРАДИЦІЙНИХ НПЗЗ, ПРОДЕМОНСТРУВАВ ПРИБЛИЗНО ДВОКРАТНЕ ПІДВИЩЕННЯ ЧАСТОТИ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ЗА ПРИВОДУ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ ЛІКУВАННЯ СЕЛЕКТИВНИМИ ЩОДО ЦОГ-2 ТА НЕСЕЛЕКТИВНИМИ НПЗЗ, ПОРІВНЯНО З ПАЦІЄНТАМИ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ ПЛАЦЕБО. У ДАНСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ РЕЄСТРОВОМУ ДОСЛІДЖЕННІ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ЗАСТОСУВАННЯ НПЗЗ ПІДВИЩУВАЛО РИЗИК ІМ, ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ З ПРИВОДУ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ТА СМЕРТІ. КРІМ ТОГО, У ДЕЯКИХ ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ НПЗЗ, СПОСТЕРІГАЛАСЯ ЗАТРИМКА РІДИНИ ТА НАБРЯКИ. ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ МОЖЕ ПРИГЛУШУВАТИ СС ЕФЕКТИ КІЛЬКОХ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЦИХ МЕДИЧНИХ СТАНІВ (НАПРИКЛАД, ДІУРЕТИКІВ, ІНГІБІТОРІВ АПФ АБО БЛОКАТОРІВ РЕЦЕПТОРІВ АНГІОТЕНЗИНУ [БРА]) (ДИВ. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ; ВЗАЄМОДІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ). УНИКАЙТЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТЯЖКОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, ОКРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ОЧІКУВАНА КОРИСТЬ ПЕРЕВАЖАЄ РИЗИК ПОГІРШЕННЯ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ. ЯКЩО НАПРОКСЕН ЗАСТОСОВУЮТЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТЯЖКОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, СЛІД МОНІТОРУВАТИ ПАЦІЄНТІВ ЩОДО ОЗНАК ПОГІРШЕННЯ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ. НИРКОВА ТОКСИЧНІСТЬ ТА ГІПЕРКАЛІЄМІЯ. НИРКОВА ТОКСИЧНІСТЬ. ТРИВАЛЕ ЗАСТОСУВАННЯ НПЗЗ ПРИЗВОДИЛО ДО НЕКРОЗУ НИРКОВИХ СОСОЧКІВ ТА ІНШИХ УРАЖЕНЬ НИРОК. НИРКОВА ТОКСИЧНІСТЬ ТАКОЖ СПОСТЕРІГАЛАСЯ У ПАЦІЄНТІВ, У ЯКИХ НИРКОВІ ПРОСТАГЛАНДИНИ ВІДІГРАЮТЬ КОМПЕНСАТОРНУ РОЛЬ У ПІДТРИМЦІ НИРКОВОЇ ПЕРФУЗІЇ. У ТАКИХ ПАЦІЄНТІВ ЗАСТОСУВАННЯ НПЗЗ МОЖЕ СПРИЧИНИТИ ДОЗОЗАЛЕЖНЕ ЗМЕНШЕННЯ УТВОРЕННЯ ПРОСТАГЛАНДИНІВ ТА, ОПОСЕРЕДКОВАНО, НИРКОВОГО КРОВОТОКУ, ЩО МОЖЕ СПРИЧИНИТИ ЯВНУ НИРКОВУ ДЕКОМПЕНСАЦІЮ. НАЙБІЛЬШИЙ РИЗИК ЦІЄЇ РЕАКЦІЇ МАЮТЬ ПАЦІЄНТИ З ПОРУШЕННЯМ ФУНКЦІЇ НИРОК, ГІПОВОЛЕМІЄЮ, СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, ПЕЧІНКОВОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ, ВИСНАЖЕННЯМ ЕЛЕКТРОЛІТІВ, А ТАКОЖ ТІ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ ДІУРЕТИКИ ТА ІНГІБІТОРИ АПФ АБО БРА, ТА ПАЦІЄНТИ ЛІТНЬОГО ВІКУ. ПРИПИНЕННЯ ТЕРАПІЇ НПЗЗ ЗАЗВИЧАЙ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ВІДНОВЛЕННЯМ ДО СТАНУ ДО ЛІКУВАННЯ. НЕМАЄ ІНФОРМАЦІЇ З КОНТРОЛЬОВАНИХ КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПРОГРЕСУЮЧИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК. НИРКОВІ ЕФЕКТИ НАПРОКСЕНУ МОЖУТЬ ПРИШВИДШИТИ ПРОГРЕСУВАННЯ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НАЯВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК. СКОРИГУЙТЕ ОБ’ЄМ РІДИНИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗНЕВОДНЕННЯМ АБО ГІПОВОЛЕМІЄЮ ДО ПОЧАТКУ ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ. МОНІТОРУЙТЕ ФУНКЦІЮ НИРОК У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НИРКОВОЮ АБО ПЕЧІНКОВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, ЗНЕВОДНЕННЯМ АБО ГІПОВОЛЕМІЄЮ ВПРОДОВЖ ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ (ДИВ. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ; ВЗАЄМОДІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ). УНИКАЙТЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПРОГРЕСУЮЧИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК, ОКРІМ ВИПАДКІВ, КОЛИ ОЧІКУВАНА КОРИСТЬ ПЕРЕВАЖАЄ РИЗИК ПОГІРШЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК. ЯКЩО НАПРОКСЕН ЗАСТОСОВУЮТЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПРОГРЕСУЮЧИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК, СЛІД МОНІТОРУВАТИ ПАЦІЄНТІВ ЩОДО ОЗНАК ПОГІРШЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК. ГІПЕРКАЛІЄМІЯ. ПОВІДОМЛЯЛОСЯ ПРО ПІДВИЩЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ КАЛІЮ В СИРОВАТЦІ КРОВІ, ВКЛЮЧАЮЧИ ГІПЕРКАЛІЄМІЮ, ПРИ ЗАСТОСУВАННІ НПЗЗ, НАВІТЬ У ДЕЯКИХ ПАЦІЄНТІВ БЕЗ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК. У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НОРМАЛЬНОЮ ФУНКЦІЄЮ НИРОК ЦІ ЕФЕКТИ ПРИПИСУВАЛИСЯ СТАНУ ГІПОРЕНІНЕМІЧНОГО ГІПОАЛЬДОСТЕРОНІЗМУ. АНАФІЛАКТОЇДНІ РЕАКЦІЇ. НАПРОКСЕН ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ АНАФІЛАКТИЧНИМИ РЕАКЦІЯМИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВІДОМОЮ ГІПЕРЧУТЛИВІСТЮ ДО НАПРОКСЕНУ ТА БЕЗ НЕЇ, А ТАКОЖ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ АСПІРИН-ЧУТЛИВОЮ АСТМОЮ (ДИВ. ПРОТИПОКАЗАННЯ, ЗАСТЕРЕЖЕННЯ; ЗАГОСТРЕННЯ АСТМИ, ПОВ’ЯЗАНЕ З ЧУТЛИВІСТЮ ДО АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ). ЗАГОСТРЕННЯ АСТМИ, ПОВ’ЯЗАНЕ З ЧУТЛИВІСТЮ ДО АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ. ПІДГРУПА ПАЦІЄНТІВ ІЗ АСТМОЮ МОЖЕ МАТИ АСПІРИН-ЧУТЛИВУ АСТМУ, ЩО МОЖЕ ВКЛЮЧАТИ ХРОНІЧНИЙ РИНОСИНУСИТ, УСКЛАДНЕНИЙ НАЗАЛЬНИМИ ПОЛІПАМИ; ТЯЖКИЙ, ПОТЕНЦІЙНО ЛЕТАЛЬНИЙ БРОНХОСПАЗМ; ТА/АБО НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ ТА ІНШИХ НПЗЗ. ОСКІЛЬКИ ПОВІДОМЛЯЛОСЯ ПРО ПЕРЕХРЕСНУ РЕАКТИВНІСТЬ МІЖ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ ТА ІНШИМИ НПЗЗ У ТАКИХ АСПІРИН-ЧУТЛИВИХ ПАЦІЄНТІВ, ТАБЛЕТКИ НАПРОКСЕНУ ПРОТИПОКАЗАНІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТАКОЮ ФОРМОЮ ЧУТЛИВОСТІ ДО АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ (ДИВ. ПРОТИПОКАЗАННЯ). КОЛИ ТАБЛЕТКИ НАПРОКСЕНУ ЗАСТОСОВУЮТЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НАЯВНОЮ АСТМОЮ (БЕЗ ВІДОМОЇ ЧУТЛИВОСТІ ДО АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ), СЛІД МОНІТОРУВАТИ ПАЦІЄНТІВ ЩОДО ЗМІН ОЗНАК ТА СИМПТОМІВ АСТМИ. СЕРЙОЗНІ ШКІРНІ РЕАКЦІЇ. НПЗЗ, ВКЛЮЧАЮЧИ НАПРОКСЕН, МОЖУТЬ СПРИЧИНЯТИ СЕРЙОЗНІ ШКІРНІ НЕБАЖАНІ ЯВИЩА, ТАКІ ЯК ЕКСФОЛІАТИВНИЙ ДЕРМАТИТ, СИНДРОМ СТІВЕНСА–ДЖОНСОНА (ССД) ТА ТОКСИЧНИЙ ЕПІДЕРМАЛЬНИЙ НЕКРОЛІЗ (ТЕН), ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ЛЕТАЛЬНИМИ. ЦІ СЕРЙОЗНІ ЯВИЩА МОЖУТЬ ВИНИКАТИ БЕЗ ПОПЕРЕДЖЕННЯ. ПАЦІЄНТІВ СЛІД ПРОІНФОРМУВАТИ ПРО ОЗНАКИ ТА СИМПТОМИ СЕРЙОЗНИХ ШКІРНИХ ПРОЯВІВ ТА ПРО ПРИПИНЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НАПРОКСЕНУ ПРИ ПЕРШІЙ ПОЯВІ ШКІРНОГО ВИСИПУ АБО БУДЬ-ЯКОЇ ІНШОЇ ОЗНАКИ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ. ТАБЛЕТКИ НАПРОКСЕНУ ПРОТИПОКАЗАНІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОПЕРЕДНІМИ СЕРЙОЗНИМИ ШКІРНИМИ РЕАКЦІЯМИ НА НПЗЗ (ДИВ. ПРОТИПОКАЗАННЯ). ПЕРЕДЧАСНЕ ЗАКРИТТЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ПРОТОКИ ПЛОДА. НАПРОКСЕН МОЖЕ СПРИЧИНИТИ ПЕРЕДЧАСНЕ ЗАКРИТТЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ПРОТОКИ ПЛОДА. УНИКАЙТЕ ЗАСТОСУВАННЯ НПЗЗ, ВКЛЮЧАЮЧИ НАПРОКСЕН, У ВАГІТНИХ ЖІНОК, ПОЧИНАЮЧИ З 30 ТИЖНЯ ВАГІТНОСТІ (ТРЕТІЙ ТРИМЕСТР) (ДИВ. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ; ВАГІТНІСТЬ). ГЕМАТОЛОГІЧНА ТОКСИЧНІСТЬ. У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ НПЗЗ, ВИНИКАЛА АНЕМІЯ. ЦЕ МОЖЕ БУТИ ОБУМОВЛЕНО ПРИХОВАНОЮ АБО ЯВНОЮ КРОВОВТРАТОЮ, ЗАТРИМКОЮ РІДИНИ АБО НЕ ДО КІНЦЯ ОПИСАНИМ ВПЛИВОМ НА ЕРИТРОПОЕЗ. ЯКЩО У ПАЦІЄНТА, ЯКИЙ ОТРИМУЄ НАПРОКСЕН, ВИЯВЛЕНО БУДЬ-ЯКІ ОЗНАКИ АБО СИМПТОМИ АНЕМІЇ, СЛІД МОНІТОРУВАТИ РІВЕНЬ ГЕМОГЛОБІНУ АБО ГЕМАТОКРИТУ. НПЗЗ, ВКЛЮЧНО З НАПРОКСЕНОМ, МОЖУТЬ ПІДВИЩУВАТИ РИЗИК КРОВОТЕЧ. СУПУТНІ СТАНИ, ТАКІ ЯК ПОРУШЕННЯ ЗГОРТАННЯ КРОВІ, АБО СУПУТНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ВАРФАРИНУ ТА ІНШИХ АНТИКОАГУЛЯНТІВ, АНТИТРОМБОЦИТАРНИХ ЗАСОБІВ (НАПРИКЛАД, АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА КИСЛОТА), СЕЛЕКТИВНИХ ІНГІБІТОРІВ ЗВОРОТНОГО ЗАХОПЛЕННЯ СЕРОТОНІНУ (СІЗЗС) ТА ІНГІБІТОРІВ ЗВОРОТНОГО ЗАХОПЛЕННЯ СЕРОТОНІНУ ТА НОРАДРЕНАЛІНУ (СІЗЗСН) МОЖУТЬ ПІДВИЩУВАТИ ЦЕЙ РИЗИК. СЛІД МОНІТОРУВАТИ ТАКИХ ПАЦІЄНТІВ ЩОДО ОЗНАК КРОВОТЕЧ (ДИВ. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ; ВЗАЄМОДІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ).
