Actair

Фармакотерапевтична група: екстракти алергенів, кліщі домашнього пилу Код АТХ: V01AA03 Механізм дії ACARIZAX є засобом для алерген-специфічної імунотерапії. Алерген-специфічна імунотерапія алергенними препаратами полягає у повторному введенні алергенів пацієнтам з алергією з метою модифікації імунологічної відповіді на експозицію алергеном. Фармакодинамічний ефект алерген-специфічної імунотерапії спрямований на імунну систему, проте повний і точний механізм дії, що лежить в основі клінічного ефекту, наразі не з'ясований до кінця. Доведено, що лікування препаратом ACARIZAX підвищує рівень специфічних до алергенів кліщів домашнього пилу IgG4 та індукує системну антитільну відповідь, яка конкурує з IgE за зв'язування з алергенами кліщів домашнього пилу. Цей ефект можна спостерігати вже через 4 тижні після початку лікування. Дія препарату ACARIZAX спрямована на основну причину респіраторного захворювання, спричиненого кліщами домашнього пилу, а клінічну ефективність було продемонстровано як для верхніх, так і для нижніх дихальних шляхів. ACARIZAX забезпечує стійкий захист, що сприяє кращому контролю захворювання, покращенню якості життя завдяки полегшенню симптомів, зменшенню потреби в додаткових ліках та зниженню ризику загострення хвороби. Клінічна ефективність у дорослих Ефективність лікування препаратом ACARIZAX 12 SQ-HDM при респіраторному алергічному захворюванні, спричиненому кліщами домашнього пилу, оцінювали у двох подвійних сліпих, рандомізованих, плацебо-контрольованих дослідженнях з різними кінцевими точками та різними популяціями пацієнтів. Дві третини суб'єктів були сенсибілізовані до інших алергенів, окрім алергенів кліщів домашнього пилу. Сенсибілізація лише до кліщів домашнього пилу або до кліщів домашнього пилу разом з одним чи більше додатковими алергенами не впливала на результати дослідження. Також було представлено допоміжні дані з дослідження в алергенній провокаційній камері та з дослідження, проведеного з нижчими дозами. Алергічний риніт: Дослідження MERIT (MT-06) Дослідження MERIT включало 992 дорослих із середньотяжким та тяжким алергічним ринітом, спричиненим кліщами домашнього пилу, які застосовували препарати для лікування риніту. Суб'єктів було рандомізовано для отримання 12 SQ-HDM, 6 SQ-HDM або плацебо щодня протягом одного року, при цьому всі мали доступ до стандартної фармакотерапії риніту. Протягом усього дослідження суб'єкти проходили спеціалізовані оцінювальні візити приблизно кожні 2 місяці. Первинною кінцевою точкою був середньодобовий загальний комбінований показник риніту (TCRS), оцінений протягом останніх 8 тижнів лікування. TCRS являв собою суму показника симптомів риніту та показника медикаментозного лікування риніту. Для показника симптомів риніту 4 назальні симптоми (нежить, закладеність носа, свербіж у носі, чхання) оцінювали щодня за шкалою 0–3 (відсутні, легкі, помірні, тяжкі симптоми), тобто діапазон шкали становив 0–12. Показник медикаментозного лікування риніту являв собою суму застосованих назальних кортикостероїдів (2 бали за впорскування, макс. 4 впорскування на день) та пероральних антигістамінних засобів (4 бали за таблетку, макс. 1 таблетка на день), тобто діапазон: 0–12. Таким чином, діапазон шкали TCRS становив: 0–24. Додаткові заздалегідь визначені ключові вторинні кінцеві точки включали загальний комбінований показник риноконʼюнктивіту та якість життя при риноконʼюнктивіті (RQLQ). Post-hoc аналізи днів загострення риніту також проводилися для ілюстрації клінічної значущості результатів. Загострення риніту визначали як день, коли у суб'єкта спостерігався такий високий рівень симптомів, що відповідав критерію включення у дослідження: показник симптомів риніту щонайменше 6 або щонайменше 5, з одним симптомом, оціненим як тяжкий. тижнів лікування Плацебо (скоригована середня +1/2 ширини 95% ДІ для різниці у скоригованих середніх) 12 SQ-HDM (скоригована середня +1/2 ширини 95% ДІ для різниці у скоригованих середніх) TCRS – загальний комбінований показник риніту Дослідження MERIT: загальний комбінований показник риніту з плином часу TCRS: загальний комбінований показник риніту (симптоми + показник медикаментозного лікування). Первинною кінцевою точкою був середньодобовий TCRS приблизно протягом останніх 8 тижнів лікування (тиждень ~44–52). Скориговані середні значення TCRS з плином часу зі стовпчиками похибок для різниці у скоригованих середніх. Інтервали, що не перекриваються, свідчать про статистично значущу різницю. Результати дослідження MERIT 12 SQ-HDM Плацебо Ефект лікування Первинна кінцева точка N Показник N Показник Абсолютна різниця c Відносна різниця d p-значення Загальний комбінований показник риніту FAS-MI a (скоригована середня) 318 5,71 338 6,81 1,09[0,35;1,84] - 0,004 FAS b (скоригована середня) 284 5,53 298 6,76 1,22[0,49;1,96] 18% 0,001 FAS b (медіана) 284 5,88 298 7,54 1,66 22% - Заздалегідь визначені ключові вторинні кінцеві точки N Показник N Показник Абсолютна різниця c Відносна різниця d p-значення Показник симптомів риніту FAS b (скоригована середня) 284 2,76 298 3,30 0,54[0,18;0,89] 16% 0,003 FAS b (медіана) 284 2,98 298 3,98 1,00 25% - Показник медикаментозного лікування риніту FAS b (скоригована середня) 284 2,22 298 2,83 0,60[0,08;1,13] 21% 0,024 FAS b (медіана) 284 2,83 298 4,00 1,17 29% - Загальний комбінований показник риноконʼюнктивіту FAS b (скоригована середня) 241 7,91 257 9,12 1,21[0,13;2,28] 13% 0,029 FAS b (медіана) 241 8,38 257 10,05 1,67 17% - Показник опитувальника якості життя при риноконʼюнктивіті (RQLQ(S)) FAS b (скоригована середня) 229 1,38 240 1,58 0,19 e [0,02;0,37] 12% 0,031 FAS b (медіана) 229 1,25 240 1,46 0,21 14% - Результати дослідження MERIT 12 SQ-HDM Плацебо Ефект лікування Post-hoc кінцеві точки N Частка N Частка Відношення шансів f [95% ДІ] p-значення Ймовірність дня загострення риніту FAS (оцінка) b 284 5,33% 298 11,14% 0,45 [0,28;0,72] 0,001 Ймовірність дня загострення риніту попри фармакотерапію FAS (оцінка) b 284 3,43% 298 6,50% 0,51 [0,32;0,81] 0,005 N: кількість суб'єктів у групі лікування з даними, доступними для аналізу. ДІ: довірчий інтервал a FAS-MI: повний набір аналізу з множинними імпутаціями. Суб'єкти, які припинили лікування під час дослідження до оцінки ефективності, були віднесені до групи плацебо в аналізі. Для первинного аналізу (FAS-MI) було заздалегідь визначено лише абсолютну різницю. b FAS: повний набір аналізу. Усі доступні дані використано максимально, тобто суб'єкти, які надали дані протягом періоду оцінки ефективності. c Абсолютна різниця: плацебо мінус 12 SQ-HDM, 95% довірчий інтервал. d Відносна різниця порівняно з плацебо: плацебо мінус 12 SQ-HDM, поділене на плацебо. e Різниця між 12 SQ-HDM та плацебо була зумовлена переважно різницею у трьох доменах: проблеми зі сном, проблеми з повсякденною діяльністю та назальні симптоми. f Відношення шансів для загострення риніту: 12 SQ-HDM проти плацебо. Допоміжні дані – алергічний риніт У рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні фази II 124 дорослих з алергічним ринітом, спричиненим кліщами домашнього пилу, було піддано впливу алергену в алергенній провокаційній камері. Перед кожною експозицією алергену в камері суб'єкти проходили період відмивання від усієї протиалергічної фармакотерапії. Після останньої експозиції алергену в дослідженні через 24 тижні лікування 12 SQ-HDM, 6 SQ-HDM або плацебо середній показник симптомів риніту становив 7,45 [6,57; 8,33] у групі плацебо та 3,83 [2,94; 4,72] у групі 12 SQ-HDM, що відповідає абсолютній різниці 3,62 та відносній різниці 49% (95% довірчий інтервал [35%; 60%], p < 0,001). Різниця між 12 SQ-HDM та плацебо також була статистично значущою на 16-му тижні (середні показники 4,82 та 6,90, різниця 2,08, що відповідає 30%, 95% ДІ [17%; 42%], p < 0,001) та на 8-му тижні (середні показники 5,34 та 6,71, різниця 1,37, що відповідає 20%, 95% ДІ [7%; 33%], p = 0,007). Алергічна астма: Дослідження MITRA (MT-04) До дослідження MITRA було залучено 834 дорослих з алергічною астмою, спричиненою кліщами домашнього пилу, яка не була достатньо контрольована щоденним прийомом інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) у дозі, еквівалентній 400–1200 мкг будесоніду. До зниження дози ІКС усі суб'єкти отримували 12 SQ-HDM, 6 SQ-HDM або плацебо на додаток до існуючої терапії ІКС та β-агоністом короткої дії протягом 7–12 місяців. Перед рандомізацією не проводили фази титрування для встановлення мінімальної підтримувальної дози ІКС. Ефективність оцінювали за часом до першого помірного або тяжкого загострення астми під час зниження дози ІКС протягом останніх 6 місяців 13–18-місячного періоду лікування. Визначенню помірного загострення астми відповідала наявність у суб'єкта одного або більше з наступних 4 критеріїв, що призводили до зміни терапії: Нічне пробудження або погіршення симптомів: нічне пробудження, що потребувало застосування β2-агоністів короткої дії (SABA) дві ночі поспіль, або збільшення щоденного показника симптомів на ≥ 0,75 від вихідного значення протягом двох послідовних днів. Збільшення застосування SABA: збільшення вихідних доз SABA протягом двох послідовних днів (мінімальне збільшення: 4 впорскування на добу). Зниження функції легень: зниження ПОШвид на ≥ 20% від вихідного значення щонайменше дві послідовні ранки/вечори або зниження ОФВ1 на ≥ 20% від вихідного значення. Візит до лікаря: невідкладний візит або візит до дослідницького центру для лікування астми, що не потребує системних кортикостероїдів. Тяжке загострення астми визначали за наявності щонайменше однієї з наступних двох ситуацій: Потреба у системних кортикостероїдах протягом ≥ 3 днів Невідкладний візит, що потребує системних кортикостероїдів, або госпіталізація на ≥ 12 годин. Дослідження MITRA Ілюстрація даних первинної ефективності: Часовий хід ризику помірного або тяжкого загострення астми під час зниження/відміни ІКС. На графіку час = 0 на осі часу являє собою момент, коли ІКС було знижено на 50%. Приблизно через 3 місяці, тобто на час = 90 днів, ІКС було повністю відмінено у суб'єктів, у яких не виникло загострення. Результати дослідження MITRA 12 SQ-HDM Плацебо Ефективність 12 SQ-HDM проти плацебо p-значення N n (%) N n (%) Відношення ризиків [95% ДІ] Зниження ризику a Первинна кінцева точка Будь-яке загострення, помірне або тяжке (FAS-MI) b 282 59 (21%) 277 83 (30%) 0,69[0,50;0,96] 31% 0,027 Будь-яке загострення, помірне або тяжке (FAS) c 248 59 (24%) 257 83 (32%) 0,66[0,47;0,93] 34% 0,017 Заздалегідь визначені компонентні аналізи первинних кінцевих точок Нічне пробудження або погіршення симптомів c 248 39 (16%) 257 57 (22%) 0,64[0,42;0,96] 36% 0,031 Збільшення застосування SABA c 248 18 (7%) 257 32 (12%) 0,52[0,29;0,94] 48% 0,029 Зниження функції легень c 248 30 (12%) 257 45 (18%) 0,58[0,36;0,93] 42% 0,022 Тяжке загострення c 248 10 (4%) 257 18 (7%) 0,49[0,23;1,08] 51% 0,076 N: кількість суб'єктів у групі лікування з даними, доступними для аналізу. n (%): кількість і відсоток суб'єктів у групі лікування, які відповідали критеріям ДІ: довірчий інтервал a оцінено за відношенням ризиків b FAS-MI: повний набір аналізу з множинними імпутаціями. Суб'єкти, які припинили лікування під час дослідження до оцінки ефективності, були віднесені до групи плацебо в аналізі. c FAS: повний набір аналізу. Усі доступні дані використано максимально, тобто суб'єкти, які надали дані протягом періоду оцінки ефективності. Post-hoc аналізи симптомів астми та симптоматичного лікування, застосованого протягом останніх 4 тижнів терапії до зниження дози ІКС, також проводили для дослідження ефекту препарату ACARIZAX як додаткової терапії до інгаляційних кортикостероїдів. Аналізи зосереджувались на денних та нічних показниках симптомів астми, нічних пробудженнях та застосуванні SABA. Post-hoc аналізи показали числові різниці, що постійно свідчили на користь 12 SQ-HDM порівняно з плацебо за всіма досліджуваними параметрами протягом останніх 4 тижнів лікування до зниження дози ІКС. Різниці були статистично значущими лише для денного показника симптомів астми (p=0,0450) та ймовірності відсутності нічних пробуджень (p=0,0409). Допоміжні дані – алергічна астма У подвійному сліпому, рандомізованому, плацебо-контрольованому дослідженні фази II 604 суб'єкти віком ≥ 14 років з алергічною астмою, спричиненою кліщами домашнього пилу, контрольованою інгаляційними кортикостероїдами (100–800 мкг будесоніду), та з клінічною історією алергічного риніту, спричиненого кліщами домашнього пилу, було рандомізовано на приблизно один рік лікування 1, 3 або 6 SQ-HDM чи плацебо. На 4-му тижні останньої оцінювальної фази дослідження середня різниця від вихідного значення щоденної дози ІКС становила 207,6 мкг будесоніду у групі 6 SQ-HDM та 126,3 мкг у групі плацебо, що відповідає абсолютній різниці 81 мкг будесоніду щодня (95% довірчий інтервал [27; 136], p = 0,004). Відносне середнє та медіанне зниження застосування ІКС від вихідного значення становило 42% і 50% для 6 SQ-HDM та 15% і 25% для плацебо. У post-hoc аналізі підгрупи суб'єктів (N = 108) з нижчим контролем астми та застосуванням ІКС ≥ 400 мкг будесоніду середня різниця від вихідного значення щоденної дози ІКС становила 384,4 мкг будесоніду у групі 6 SQ-HDM та 57,8 мкг у групі плацебо, що відповідає абсолютній різниці 327 мкг будесоніду щодня між 6 SQ-HDM та плацебо (95% ДІ [182; 471], p < 0,0001, post-hoc аналіз). Педіатрична популяція Клінічна ефективність у дітей Ефективність лікування препаратом ACARIZAX 12 SQ-HDM при респіраторному алергічному захворюванні, спричиненому кліщами домашнього пилу, у дітей оцінювали у двох подвійних сліпих, рандомізованих, плацебо-контрольованих дослідженнях. Основною метою було оцінити ефективність при алергічному риніті у дослідженні MT-12 та ефективність при алергічній астмі у дослідженні MT-11. Алергічний риніт: Діти віком 5–11 років Дослідження MATIC (MT-12) Ефективність лікування препаратом ACARIZAX 12 SQ-HDM при алергічному риніті, спричиненому кліщами домашнього пилу, у дітей віком 5–11 років оцінювали у подвійному сліпому, рандомізованому, плацебо-контрольованому дослідженні (дослідження MATIC (MT-12)). Дослідження MATIC (MT-12) включало 1458 дітей (віком 5–11 років) із середньотяжким та тяжким алергічним ринітом/риноконʼюнктивітом, спричиненим кліщами домашнього пилу (вихідний середній загальний комбінований показник риніту (TCRS) 18,3). Приблизно 40% популяції дослідження повідомили про супутню астму на початковому етапі. Суб'єктів було рандомізовано для отримання 12 SQ-HDM або плацебо щодня протягом приблизно одного року з доступом до стандартної фармакотерапії риніту та конʼюнктивіту. Первинною кінцевою точкою був середньодобовий загальний комбінований показник риніту (TCRS), оцінений протягом останніх 8 тижнів лікування. Щоденний TCRS являв собою суму щоденного показника симптомів риніту (DSS) та щоденного показника медикаментозного лікування риніту (DMS). Для показника симптомів риніту 4 назальні симптоми (нежить, закладеність носа, чхання, свербіж у носі) оцінювали щодня за шкалою 0–3 (відсутні, легкі, помірні, тяжкі симптоми), тобто діапазон шкали становив 0–12. Показник медикаментозного лікування риніту являв собою суму застосованих назальних кортикостероїдів (макс. 8 балів на день) та пероральних антигістамінних засобів (макс. 4 бали на день), тобто діапазон: 0–12. Таким чином, діапазон шкали TCRS становив: 0–24. Після одного року лікування 12 SQ-HDM було відмічено абсолютну різницю у скоригованих середніх 0,97 (95% довірчий інтервал [0,50;1,44]) та відносну різницю 22% (p<0,0001) порівняно з плацебо. Ефект лікування може варіювати в окремих пацієнтів залежно від їхнього алергічного стану. Початок клінічного ефекту спостерігали через 8 тижнів лікування (p=0,01). Дослідження MATIC: Загальний комбінований показник риніту з плином часу TCRS: загальний комбінований показник риніту (симптоми + показник медикаментозного лікування). TCRS вимірювали як середнє за 2-тижневими оцінювальними періодами, починаючи з тижня 8 та тижня 16. Первинною кінцевою точкою був середньодобовий TCRS приблизно протягом останніх 8 тижнів лікування (тиждень ~44–52). Скориговані середні значення TCRS з плином часу зі стовпчиками похибок для різниці у скоригованих середніх. Інтервали, що не перекриваються, свідчать про статистично значущу різницю між групами. Результати дослідження MATIC 12 SQ-HDM Плацебо Ефект лікування Первинна кінцева точка n Показник n Показник Абсолютна різниця b Відносна різниця c p-значення Загальний комбінований показник риніту FAS a (скоригована середня) 693 3,44 706 4,41 0,97[0,50; 1,44] 22,0% <0,0001 Оцінка чутливості 1 e 727 f 3,45 731 f 4,42 0,97[0,49; 1,44] 21,9% <0,0001 Заздалегідь визначені ключові вторинні кінцеві точки n Показник n Показник Абсолютна різниця b Відносна різниця c p-значення Показник симптомів риніту FAS (скоригована середня) 693 1,50 706 1,92 0,43[0,23; 0,62] 22,2% <0,0001 Показник медикаментозного лікування риніту FAS (скоригована середня) 693 1,44 706 1,94 0,49[0,18; 0,80] 25,3% 0,0016 Загальний комбінований показник риноконʼюнктивіту FAS (скоригована середня) 693 4,01 706 5,16 1,15[0,58; 1,71] 22,2 <0,0001 Заздалегідь визначені вторинні кінцеві точки n Показник n Показник Абсолютна різниця b Відносна різниця c p-значення Педіатричний опитувальник якості життя при риноконʼюнктивіті (PRQLQ) FAS (скоригована середня) 695 0,84 690 1,01 0,17[0,08; 0,25] 16,6% <0,0001 Заздалегідь визначені вторинні кінцеві точки n Частка n Частка Відношення шансів d [95% ДІ] p-значення Дні загострення риніту FAS (оцінка) 693 0,025 706 0,044 0,56 [0,42; 0,74] <0,0001 Дні легкого риніту FAS (оцінка) 693 0,318 706 0,209 1,77 [1,27; 2,47] 0,0008 Заздалегідь визначені пошукові кінцеві точки n Частка n Частка Відношення шансів d [95% ДІ] p-значення Дні без симптомів риніту FAS (оцінка) 693 0,200 706 0,116 1,90 [1,37; 2,66] 0,0002 n: кількість суб'єктів зі спостереженнями, що увійшли в аналіз. ДІ: довірчий інтервал a FAS: повний набір аналізу. Усі доступні дані використано максимально, тобто суб'єкти, які надали дані протягом періоду оцінки ефективності. b Абсолютна різниця: плацебо мінус 12 SQ-HDM, 95% довірчий інтервал. c Відносна різниця порівняно з плацебо: плацебо мінус 12 SQ-HDM, поділене на плацебо. d Відношення шансів для загострення риніту, днів легкого риніту та днів без симптомів риніту: 12 SQ-HDM проти плацебо. Дні загострення риніту (дні з DSS риніту 6 або 5 з показником одного окремого симптому 3 (симптом, який важко переносити; спричиняє порушення повсякденної діяльності та/або сну)). e Оцінка чутливості клінічного ефекту: для суб'єктів, які припинили лікування через відсутність ефективності або небажані реакції, пов'язані з лікуванням, відсутні значення кінцевих точок було імпутовано з групи плацебо. Для припинень з інших причин відсутні значення кінцевих точок було імпутовано з власної групи лікування. f Для оцінки чутливості 1 n включає суб'єктів з імпутованими спостереженнями. Аналіз підгруп первинної кінцевої точки (TCRS) за вихідним статусом астми показав абсолютну різницю у скоригованих середніх 1,26 (95% довірчий інтервал [0,46; 2,06]) у дітей із супутньою астмою та 0,77 (95% довірчий інтервал [0,19; 1,36]) у дітей без супутньої астми. Об'єднаний аналіз TCRS за 5 дослідженнями фази III у пацієнтів з алергічним ринітом, спричиненим кліщами домашнього пилу, які отримували 12 SQ-HDM або плацебо, показав абсолютну різницю у скоригованих середніх 1,27 (95% довірчий інтервал [0,82; 1,72]) у пацієнтів із супутньою астмою (n = 1450) та 0,81 (95% довірчий інтервал [0,49; 1,13]) у пацієнтів без супутньої астми (n = 2595). На користь плацебо різниця з 95% ДІ p-значення Абсолютна Абсолютна різниця лікування (95% ДІ) На користь 12 SQ-HDM Вихідний статус астми Без астми З астмою Дослідження MATIC: Форест-діаграма різниці лікування у середньодобовому TCRS у підгрупах за вихідним статусом астми – спостережувані випадки (FAS) ДІ = довірчий інтервал, FAS = повний набір аналізу, n = кількість суб'єктів зі спостереженнями, що увійшли в аналіз, TCRS = загальний комбінований показник риніту Заздалегідь визначені аналізи кінцевих точок, пов'язаних з астмою, оцінювали щоденний показник симптомів астми, застосування SABA, дні без SABA та нічні пробудження, що потребували застосування SABA. Результати показали числові різниці, що постійно свідчили на користь 12 SQ-HDM порівняно з плацебо за всіма 4 параметрами. Різниці були статистично значущими для щоденного показника симптомів астми (p=0,0259) та нічних пробуджень, що потребували застосування SABA (p=0,0279). Діти віком 5–17 років. Дослідження MAPIT (MT-11) Основною метою була демонстрація ефективності препарату ACARIZAX 12 SQ-HDM порівняно з плацебо у дітей та підлітків (5–17 років) з алергічною астмою, спричиненою кліщами домашнього пилу, на підставі клінічно значущих загострень астми після щонайменше 4 місяців лікування. ACARIZAX 12 SQ-HDM застосовували як додаткову терапію до базової терапії астми (низькодозовий ІКС та β2-агоністи тривалої дії [LABA] або середньо/високодозовий ІКС з LABA чи без). Популяція дослідження також мала клінічну історію алергічного риніту, спричиненого кліщами домашнього пилу, будь-якої тяжкості (загальний комбінований показник риніту (TCRS) >0 на вихідному рівні; вихідний середній TCRS 9,0). Дослідження MT-11 не було розроблено для оцінки клінічного ефекту при алергічному риніті. Результати для кінцевих точок риніту TCRS, DSS риніту та DMS риніту представлені в таблиці нижче. Результати дослідження MAPIT 12 SQ-HDM Плацебо Ефект лікування Заздалегідь визначені додаткові вторинні кінцеві точки a n Показник n Показник Абсолютна різниця b Відносна різниця c p-значення d Загальний комбінований показник риніту 0,30 FAS e (скоригована середня) 253 2,16 259 2,46 [-0,22; 12,1% 0,2597 0,81] Показник симптомів риніту 0,12 FAS (скоригована середня) 253 0,55 259 0,67 [-0,04; 18,2% 0,1349 0,28] Показник медикаментозного лікування риніту 0,12 FAS (скоригована середня) 253 1,27 259 1,40 [-0,24; 8,8% 0,5071 0,48] FAS: повний набір аналізу. n: кількість суб'єктів зі спостереженнями, що увійшли в аналіз. a Кінцеві точки риніту b Абсолютна різниця: плацебо мінус 12 SQ-HDM, 95% довірчий інтервал. c Відносна різниця порівняно з плацебо: плацебо мінус 12 SQ-HDM, поділене на плацебо. d p-значення не коригували з урахуванням множинності. Тому аналізи слід вважати пошуковими. e Усі доступні дані використано максимально, тобто суб'єкти, які надали дані протягом періоду оцінки ефективності. Підлітки віком 12–17 років Ефективність лікування препаратом ACARIZAX 12 SQ-HDM при алергічному риніті, спричиненому кліщами домашнього пилу, у підлітків оцінювали у двох подвійних сліпих, рандомізованих, плацебо-контрольованих дослідженнях (P001 та TO-203-3-2). У цих дослідженнях підлітки входили до складу популяції дослідження. Дослідження P001 включало 189 підлітків (із загальної кількості 1482 суб'єктів) із середньотяжким та тяжким алергічним ринітом/риноконʼюнктивітом, спричиненим кліщами домашнього пилу, з астмою або без неї. Суб'єктів було рандомізовано для отримання 12 SQ-HDM або плацебо щодня протягом приблизно одного року, при цьому всі мали вільний доступ до стандартної фармакотерапії риніту. Первинною кінцевою точкою був середньодобовий загальний комбінований показник риніту (TCRS), оцінений протягом останніх 8 тижнів лікування. Після одного року лікування 12 SQ-HDM підгрупа підлітків показала абсолютну різницю у медіанах 1,0 (95% довірчий інтервал [0,1; 2,0]) та відносну різницю 22% (p=0,024) порівняно з плацебо. Дослідження TO-203-3-2 включало 278 підлітків (із загальної кількості 851 рандомізованого суб'єкта) із середньотяжким та тяжким персистуючим алергічним ринітом, спричиненим кліщами домашнього пилу. Суб'єктів було рандомізовано для отримання 12 SQ-HDM, 6 SQ-HDM або плацебо щодня протягом приблизно одного року, при цьому всі мали вільний доступ до стандартної фармакотерапії риніту. Первинною кінцевою точкою був середньодобовий загальний комбінований показник риніту (TCRS), оцінений протягом останніх 8 тижнів лікування. Наприкінці дослідження, після одного року лікування 12 SQ-HDM, підгрупа підлітків показала абсолютну різницю у медіанах 1,0 (95% довірчий інтервал [0,1; 1,9], p = 0,037) та відносну різницю 20% порівняно з плацебо. Підгрупи підлітків 12 SQ-HDM Плацебо Ефект лікування Первинна кінцева точка: TCRS N Показник N Показник Абсолютна різниця Відносна різниця d p-значення P001 FAS (скоригована середня) 76 3,6 84 4,8 1,2 a [0,1; 2,3] 25% < 0,05 FAS (медіана) 76 3,3 84 4,3 1,0 b [0,1; 2,0] 22% 0,024 TO-203-3-2 FAS (скоригована середня) 99 4,1 92 5,1 1,0 c [0,1; 1,9] 20% 0,037 FAS (медіана) 99 4,2 92 5,2 1,0 19% - TCRS: загальний комбінований показник риніту a: ANCOVA b: оцінка Ходжеса-Леманна з 95% довірчими інтервалами (первинний аналіз у дослідженні P001) c: лінійна модель зі змішаними ефектами (первинний аналіз у дослідженні TO-203-3-2) d: Відносна різниця порівняно з плацебо: плацебо мінус 12 SQ-HDM, поділене на плацебо Алергічна астма: Діти віком 5–17 років Дослідження MAPIT (MT-11) включало 533 дітей та підлітків (5–17 років) з алергічною астмою, спричиненою кліщами домашнього пилу. Суб'єкти мали в анамнезі недавні загострення астми на тлі превентивної протиастматичної терапії (низькодозовий ІКС та LABA або середньо/високодозовий ІКС з LABA чи без). Суб'єктів було рандомізовано на приблизно 24–30 місяців щоденного лікування 12 SQ-HDM або плацебо як додаткової терапії до превентивної протиастматичної терапії. Первинною кінцевою точкою була річна частота клінічно значущих загострень астми, розрахована як кількість загострень на рік на суб'єкта протягом періоду оцінки ефективності. Скориговане співвідношення частот (12 SQ-HDM, поділене на плацебо) було на користь 12 SQ-HDM, але статистично значущої різниці в ефекті лікування між групами лікування не було (співвідношення частот = 0,89, 95% ДІ [0,60; 1,31], p=0,54). Серед суб'єктів, включених до дослідження MAPIT (MT-11), частота загострень астми під час дослідження була загалом низькою в обох групах лікування та знизилася приблизно на 67% під час пандемії COVID-19 порівняно з рівнем до пандемії COVID-19, що могло сприяти неможливості виявити статистично значущу різницю (інформацію щодо застосування у дітей див. у розділі 4.2). Європейське агентство з лікарських засобів звільнило від обов'язку подавати результати досліджень препарату ACARIZAX у дітей віком до 5 років з респіраторною алергією, спричиненою кліщами домашнього пилу (лікування алергічного риніту, лікування астми). Популяція літніх пацієнтів ACARIZAX не призначений для пацієнтів старше 65 років (див. розділ 4.2). Дані щодо безпеки та переносимості у пацієнтів старше 65 років обмежені. Довгострокове лікування Міжнародні настанови з лікування рекомендують 3-річний курс лікування для алерген-специфічної імунотерапії з метою досягнення модифікації захворювання. Дані щодо ефективності доступні для 18 місяців лікування препаратом ACARIZAX з дослідження MITRA. Довгострокову ефективність не встановлено.