Фармакотерапевтична група: склерозувальні засоби для місцевого введення, код АТХ: C05BB02.
Лауромакрогол 400 (також відомий як полідоканол) є діючою речовиною препарату Aethoxysklerol та має у всьому світі добре встановлене застосування для склеротерапії варикозно розширених вен.
Як первинні, так і вторинні доклінічні фармакодинамічні дослідження свідчать, що фармакологічний профіль лауромакроголу 400 характеризується його місцевою дією на клітинні мембрани та пов'язаним із цим локально обмеженим пошкодженням тканин. Така фармакодинамічна активність зумовлює бажаний склерозувальний ефект щодо кровоносних судин за умови правильного введення лауромакроголу 400, проте може спричиняти небажане пошкодження тканин і подальші побічні реакції у разі недотримання рекомендованої процедури застосування.
Лауромакрогол 400 справляє залежний від концентрації та об'єму вплив на ендотелій кровоносних судин і, ймовірно, на додаткові шари венозної стінки. У довгостроковій перспективі уражені вени перетворюються на фіброзний тяж. Результат склеротерапії еквівалентний хірургічному видаленню варикозної вени. Застосування компресії після склеротерапії варикозно розширених вен стискає пошкоджені стінки вен, що запобігає надмірному утворенню тромбу та реканалізації первинно сформованого пристінкового тромбу. Це сприяє бажаному перетворенню на фіброзну тканину та, відповідно, склерозуванню. Основний фармакодинамічний ефект лауромакроголу 400 — індукція пошкодження тканин шляхом взаємодії з ліпідним подвійним шаром клітин — зменшується зі збільшенням відстані від місця ін'єкції. Тому фармакологічна дія лауромакроголу 400 вважається локально обмеженою.
У вигляді мікропіни лауромакрогол 400 є дуже ефективним при лікуванні варикозно розширених вен малого, середнього та великого калібру. Мікропіна має триваліший час дії порівняно з рідкою формою при застосуванні меншої кількості препарату. Проте при склеротерапії мікропіною застосовуються додаткові застереження та протипоказання, а деякі побічні явища спостерігаються частіше порівняно зі склеротерапією рідкою формою.
⚠️ Застереження
Особливих вимог щодо утилізації немає.
Приготування мікропіни
Нижче описано приготування мікропіни за методиками Tessari та Dual Syringe System (DSS) відповідно. Можуть застосовуватися також інші відповідні методики.
Піну необхідно готувати безпосередньо перед застосуванням, а введення має здійснюватися лікарем, який пройшов належну підготовку з правильного приготування та введення піни. Під час приготування піни слід суворо дотримуватися асептичної техніки.
Якість мікропіни залежить від таких критеріїв:
a) Концентрація лауромакроголу 400: для отримання дуже дрібнобульбашкової та стабільної мікропіни необхідно використовувати концентрацію 10–30 мг/мл.
b) Співвідношення рідини до газу: загалом це співвідношення становить 1 об'єм рідини до 4 об'ємів газу.
c) Макроскопічний вигляд: оцініть макроскопічний вигляд мікропіни у шприці: вона має бути однорідною та дрібнобульбашковою. Не повинно бути видимо незмішаної рідини або газу.
d) Максимальний час між приготуванням та ін'єкцією: уведіть мікропіну незабаром після приготування (протягом 60 секунд).
Наповнення шприців для обох методів приготування піни
Примітка: шприци, що містять силіконізовані компоненти, утворюють менш стабільну піну, тому їх застосування слід мінімізувати. Оскільки для створення піни потрібні два стерильні шприци, лише другий шприц повинен мати гумовий поршень, оскільки це сприятиме плавному введенню.
Для створення піни в перший шприц (без гумового поршня) набирають 2 мл рідкого склерозанту. Другий шприц (із гумовим поршнем) приєднують до стерильного фільтра 0,2 мкм та набирають 8 мл стерильного повітря.
Приготування склерозувальної мікропіни за методикою Tessari:
Шприци міцно приєднують до стерильного триходового крана/клапана (мал. 1).
Утворення піни здійснюють шляхом змішування склерозанту та повітря, переміщуючи поршні обох шприців повністю вперед і назад приблизно 20 разів під високим тиском на обидва шприци (мал. 2 і 3). Отримують гладку, однорідну піну. Шприц із гумовим поршнем наповнюється піною, після чого його від'єднують від триходового клапана. Вену пунктують негайно (мал. 4).
Приготування склерозувальної мікропіни за методикою DSS (Double Syringe System):
Шприци міцно приєднують до стерильного перехідника Luer Lock «гніздо-гніздо» (мал. 5). Утворення піни здійснюють шляхом змішування склерозанту та повітря, переміщуючи поршні обох шприців повністю вперед і назад 5 разів із коротким, твердим натисканням великими пальцями обох рук таким чином, щоб помпування виконувалося з опором (мал. 6 і 7). Після цього виконують 7 швидких рухів уперед і назад без додаткового тиску для отримання однорідної піни. Шприц із гумовим поршнем наповнюється піною, після чого його від'єднують від перехідника. Вену пунктують негайно (мал. 8).
