Фармакотерапевтична група: склерозувальні засоби для місцевих ін'єкцій, код АТХ: C05BB02.
Лауромакрогол 400 (також відомий як полідоканол) — діюча речовина препарату Aethoxysklerol, що має широке загальновизнане застосування у світі для склеротерапії варикозного розширення вен.
Як первинні, так і вторинні доклінічні фармакодинамічні дослідження свідчать, що фармакологічний профіль лауромакрогольу 400 характеризується його місцевою дією на клітинні мембрани та пов'язаним з нею локально обмеженим пошкодженням тканин. Така фармакодинамічна активність забезпечує бажаний склерозувальний ефект на кровоносні судини за умови правильного введення лауромакрогольу 400, проте може спричинити небажане пошкодження тканин і подальші побічні реакції у разі недотримання рекомендованої процедури застосування.
Лауромакрогол 400 чинить залежну від концентрації та об'єму дію на ендотелій кровоносних судин і, можливо, на інші шари венозної стінки. У віддаленій перспективі уражені вени перетворюються на фіброзний тяж. Результат склеротерапії еквівалентний хірургічному видаленню варикозно розширеної вени. Застосування компресії після склеротерапії варикозно розширених вен стискає пошкоджені стінки вен, завдяки чому запобігається надмірне утворення тромбу та реканалізація первинно сформованого пристінкового тромбу. Це сприяє бажаному перетворенню на фіброзну тканину і, отже, склерозу. Основний фармакодинамічний ефект лауромакрогольу 400 — індукування пошкодження тканин шляхом взаємодії з ліпідним подвійним шаром клітин — зменшується зі збільшенням відстані від місця ін'єкції. Тому фармакологічну дію лауромакрогольу 400 вважають локально обмеженою.
У вигляді мікропіни лауромакрогол 400 є дуже ефективним для лікування варикозно розширених вен малого, середнього та великого калібру. Мікропіна діє довше порівняно з рідкою формою при використанні меншої кількості препарату. Проте при склеротерапії мікропіною необхідно враховувати додаткові застереження та протипоказання, а деякі побічні реакції виникають частіше порівняно зі склеротерапією рідкою формою.
⚠️ Застереження
Особливих вимог до утилізації немає.
Приготування мікропіни
Нижче описано приготування мікропіни за методиками Tessari та системи з двох шприців (Dual Syringe System, DSS) відповідно. Можуть застосовуватися й інші придатні методики.
Піну слід готувати безпосередньо перед застосуванням; вводити її повинен лікар, належно навчений правильному виготовленню та введенню піни. Під час виготовлення піни необхідно суворо дотримуватися асептичної техніки.
Якість мікропіни залежить від певних критеріїв:
а) Концентрація лауромакрогольу 400: для отримання дуже дрібнобульбашкової та стабільної мікропіни слід використовувати концентрацію 10–30 мг/мл.
б) Співвідношення рідини та газу: як правило, це співвідношення становить 1 об'єм рідини на 4 об'єми газу.
в) Макроскопічний вигляд: огляньте макроскопічний вигляд мікропіни у шприці: вона має бути однорідною та дрібнобульбашковою. Не повинно бути видно нерозмішаної рідини або газу.
г) Максимальний час між приготуванням та ін'єкцією: вводьте мікропіну невдовзі після приготування (упродовж 60 секунд).
Наповнення шприців для обох методів приготування піни
Примітка: шприци з силіконізованими компонентами утворюють менш стабільну піну, тому їх використання слід мінімізувати. Оскільки для створення піни потрібні два стерильні шприци, лише другий шприц має містити гумовий поршень, що сприятиме плавному введенню.
Для створення піни в перший шприц (без гумового поршня) набирають 2 мл рідкого склерозанту. До другого шприца (з гумовим поршнем) приєднують стерильний фільтр 0,2 мкм та набирають 8 мл стерильного повітря.
Приготування склерозувальної мікропіни за методикою Tessari:
Шприци міцно з'єднують зі стерильним триходовим краном/клапаном (рис. 1).
Утворення піни здійснюють шляхом змішування склерозанту та повітря, повністю переміщуючи поршні обох шприців уперед та назад приблизно 20 разів під високим тиском на обидва шприци (рис. 2 та 3). Отримують гладку, однорідну піну. Шприц із гумовим поршнем, наповнений піною, від'єднують від триходового клапана. Негайно проводять ін'єкцію у вену (рис. 4).
Приготування склерозувальної мікропіни за методикою DSS (Double Syringe System):
Шприци міцно з'єднують зі стерильним перехідником Luer Lock «жіночий-жіночий» (рис. 5). Утворення піни здійснюють шляхом змішування склерозанту та повітря, повністю переміщуючи поршні обох шприців уперед і назад 5 разів короткими, енергійними натисканнями великими пальцями обох рук так, щоб помпування виконувалося з опором (рис. 6 та 7). Далі виконують 7 швидких рухів уперед і назад без додаткового тиску для отримання однорідної піни. Шприц із гумовим поршнем, наповнений піною, від'єднують від перехідника. Негайно проводять ін'єкцію у вену (рис. 8).
