Adriblastina PFS

З огляду на відмінні фармакокінетичні профілі та режими дозування, Caelyx pegylated liposomal не слід застосовувати взаємозамінно з іншими формами доксорубіцину гідрохлориду. Кардіотоксичність Рекомендується, щоб усім пацієнтам, які отримують Caelyx pegylated liposomal, проводилося рутинне електрокардіографічне моніторування. Транзиторні зміни ЕКГ, такі як сплощення зубця Т, депресія сегмента S-T та доброякісні аритмії, не обов'язково повинні розглядатися як показання для припинення терапії препаратом Caelyx pegylated liposomal. Однак більш значущим показником кардіотоксичних ефектів є сплощення комплексу QRS. У разі виникнення такої зміни слід розглянути можливість більш точної та чутливої оцінки потенційного ураження міокарда, спричиненого антрациклінами, тобто ендоміокардіальної біопсії. Більш специфічні методи моніторингу та оцінки серцевої функції, ніж ЕКГ, включають оцінку фракції викиду лівого шлуночка за допомогою ехокардіографії або, переважно, методом мультигейтованої ангіографії (MUGA). Ці обстеження повинні проводитися рутинно перед початком терапії препаратом Caelyx pegylated liposomal та регулярно повторюватися під час лікування. Оцінка функції лівого шлуночка має вважатися обов'язковою перед кожним додатковим введенням препарату Caelyx pegylated liposomal у разі перевищення кумулятивної дози антрацикліну 450 мг/м2. Зазначені вище процедури обстеження та оцінки, що використовуються для моніторингу серцевої діяльності під час терапії антрациклінами, проводяться у такому порядку: ЕКГ, оцінка фракції викиду лівого шлуночка, ендоміокардіальна біопсія. Якщо результати досліджень вказують на можливе ураження серця внаслідок лікування препаратом Caelyx pegylated liposomal, необхідно ретельно зважити очікувану користь від продовження терапії порівняно з ризиком незворотного ураження серця. Пацієнти з серцевими захворюваннями, які потребують лікування, повинні отримувати Caelyx pegylated liposomal лише тоді, коли очікувана користь перевищує ризики для пацієнта. Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Caelyx pegylated liposomal пацієнтам із серцевою дисфункцією. У разі підозри на кардіоміопатію, тобто коли фракція викиду лівого шлуночка знизилася відносно показників до лікування та/або є нижчою за прогностично значуще значення (наприклад, < 45 %), можна розглянути можливість проведення ендоміокардіальної біопсії та ретельно оцінити, чи перевищує очікувана користь від продовження терапії ризик потенційно незворотного ураження серця. Застійна серцева недостатність внаслідок кардіоміопатії може виникнути раптово без попередніх змін ЕКГ — навіть через кілька тижнів після припинення лікування. Пацієнти, які раніше отримували інші антрацикліни, мають перебувати під ретельним наглядом. Будь-яку попередню (або одночасну) терапію кардіотоксичними лікарськими засобами, такими як інші антрацикліни/антрахінони або, наприклад, фторурацил, необхідно враховувати при розрахунку загальної дози доксорубіцину гідрохлориду. Кардіотоксичність також може виникати при кумулятивних дозах антрациклінів нижче 450 мг/м2 у пацієнтів з попереднім опроміненням середостіння або у тих, хто одночасно отримує терапію циклофосфамідом. Профіль безпеки режиму дозування, рекомендованого для раку молочної залози та раку яєчників (50 мг/м2) у пацієнтів із серцевими захворюваннями, подібний до такого при дозі 20 мг/м2 у пацієнтів зі СНІД-СК (див. розділ 4.8). Мієлосупресія У багатьох пацієнтів, які отримують Caelyx pegylated liposomal, наявна початкова мієлосупресія через такі чинники, як попереднє ВІЛ-захворювання або лікування численними супутніми чи попередніми препаратами, або пухлини з ураженням кісткового мозку. В основних клінічних дослідженнях у пацієнток з раком яєчників, які отримували лікування в дозі 50 мг/м2, мієлосупресія була переважно легкою або помірною, оборотною та не пов'язувалася з епізодами нейтропенічної інфекції або сепсису. Крім того, у контрольованому клінічному дослідженні препарату Caelyx pegylated liposomal порівняно з топотеканом частота сепсису, пов'язаного з лікуванням, була значно нижчою у пацієнток з раком яєчників, які отримували Caelyx pegylated liposomal, порівняно з групою топотекану. Аналогічно низька частота мієлосупресії спостерігалася у клінічному дослідженні, в якому пацієнтки з метастатичним раком молочної залози отримували Caelyx pegylated liposomal як терапію першої лінії. На відміну від досвіду застосування у пацієнток з раком молочної залози або раком яєчників, мієлосупресія є дозолімітуючою побічною реакцією у пацієнтів з пов'язаною зі СНІДом СК (див. розділ 4.8). Через потенціал пригнічення кісткового мозку показники крові необхідно регулярно моніторувати під час терапії препаратом Caelyx pegylated liposomal, щонайменше перед кожною дозою препарату Caelyx pegylated liposomal. Стійка тяжка мієлосупресія може призвести до суперінфекції або кровотечі. У контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з пов'язаною зі СНІДом СК було відзначено вищу частоту опортуністичних інфекцій при застосуванні препарату Caelyx pegylated liposomal порівняно з режимом блеоміцин/вінкристин. Як пацієнти, так і лікарі повинні бути обізнані про цю вищу частоту та вживати належних заходів за необхідності. Вторинні гематологічні злоякісні новоутворення Як і при застосуванні інших цитотоксичних засобів, що ушкоджують ДНК, повідомлялося про вторинний гострий мієлоїдний лейкоз та мієлодисплазію у пацієнтів, які отримували комбіновану терапію з доксорубіцином. Тому кожен пацієнт, який отримує доксорубіцин, повинен перебувати під гематологічним наглядом. Вторинні новоутворення порожнини рота Повідомлялося про дуже рідкісні випадки вторинної карциноми порожнини рота у пацієнтів, які отримували Caelyx pegylated liposomal протягом тривалого часу (понад один рік) або у тих, хто отримав кумулятивну дозу, що перевищувала 720 мг/м2. Випадки вторинної карциноми порожнини рота діагностували як під час лікування препаратом Caelyx pegylated liposomal, так і протягом до 6 років після останньої дози. Пацієнти повинні регулярно проходити огляд на наявність виразкування або дискомфорту в порожнині рота, які можуть бути ознакою вторинної карциноми порожнини рота. Реакції, пов'язані з інфузією Серйозні та іноді небезпечні для життя реакції, пов'язані з інфузією, які можуть характеризуватися як алергічні або анафілактоїдні реакції, можуть виникати протягом кількох хвилин після початку інфузії препарату Caelyx pegylated liposomal, із симптомами, що включають бронхіальну астму, припливи, кропив'янковий висип, біль у грудях, гарячку, артеріальну гіпертензію, тахікардію, свербіж, пітливість, задишку, набряк обличчя, озноб, біль у спині, відчуття стиснення в грудях або горлі та/або артеріальну гіпотензію. Дуже рідко у зв'язку з інфузійними реакціями також спостерігалися судоми. Тимчасове припинення інфузії зазвичай усуває ці симптоми без подальшого лікування. Однак для негайного застосування мають бути доступні лікарські засоби для лікування цих симптомів (такі як антигістамінні препарати, кортикостероїди, адреналін та протисудомні засоби), а також обладнання невідкладної допомоги. У більшості пацієнтів лікування можна продовжити після усунення всіх симптомів без рецидиву. Реакції, пов'язані з інфузією, рідко повторюються після першого циклу лікування. Для мінімізації ризику інфузійних реакцій початкова доза має вводитися зі швидкістю ≤ 1 мг/хв (див. розділ 4.2). Долонно-підошовний еритродизестезичний синдром (ДПЕ) ДПЕ характеризується болісними, плямистими, почервонілими шкірними висипаннями. У пацієнтів це явище зазвичай спостерігається після двох-трьох циклів лікування. Поліпшення зазвичай настає протягом 1–2 тижнів, а у деяких випадках повне зникнення може тривати до 4 тижнів або довше. Піридоксин у дозі від 50 до 150 мг на добу та кортикостероїди застосовувалися для профілактики та лікування ДПЕ, проте ці методи терапії не оцінювалися у дослідженнях III фази. Інші стратегії профілактики та лікування ДПЕ включають охолодження рук і ніг шляхом їх занурення у холодну воду (замочування, прийняття ванни або плавання), уникнення надмірно гарячої води та уникнення обмеження рук і ніг (відмова від тісних шкарпеток, рукавичок або взуття). ДПЕ, очевидно, пов'язана переважно з режимом дозування і може бути обмежена шляхом подовження інтервалу між введеннями на 1–2 тижні (див. розділ 4.2). Однак ця реакція може бути тяжкою та виснажливою у деяких пацієнтів і може потребувати припинення лікування (див. розділ 4.8). Інтерстиціальне захворювання легень (ІЗЛ) Інтерстиціальне захворювання легень (ІЗЛ), яке може мати гострий початок, спостерігалося у пацієнтів, які отримували пегільований ліпосомальний доксорубіцин, у тому числі з летальними наслідками (див. розділ 4.8). Якщо у пацієнтів розвиваються погіршення респіраторних симптомів, такі як задишка, сухий кашель та гарячка, застосування препарату Caelyx pegylated liposomal необхідно припинити, а пацієнта негайно обстежити. Якщо ІЗЛ підтверджено, лікування препаратом Caelyx pegylated liposomal необхідно припинити та призначити пацієнту відповідне лікування. Екстравазація Хоча про місцевий некроз після екстравазації повідомлялося дуже рідко, Caelyx pegylated liposomal вважається подразником. Дослідження на тваринах свідчать про те, що введення доксорубіцину гідрохлориду у вигляді ліпосомальної форми зменшує потенціал ураження внаслідок екстравазації. У разі появи будь-яких ознак або симптомів екстравазації (наприклад, печіння, еритеми) негайно припиніть інфузію та відновіть її в іншій вені. Прикладання льоду на місце екстравазації приблизно на 30 хвилин може допомогти полегшити місцеву реакцію. Caelyx pegylated liposomal не повинен вводитися внутрішньом'язово або підшкірно. Пацієнти з цукровим діабетом Слід зазначити, що кожен флакон препарату Caelyx pegylated liposomal містить сахарозу, а доза вводиться у 5 % (50 мг/мл) розчині глюкози для інфузій. Допоміжні речовини Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто фактично «не містить натрію». Часті побічні реакції, що потребують корекції дози або припинення лікування, див. у розділі 4.8.